Довкола Українського культурного фонду

Культурологічна громадськість трохи розгублено спостерігає за скандалами довкола абстрактного Українського культурного фонду. У Верховній Раді України зіштовхнулося кілька законопроектів про цю чергову чиновницьку забавку.

Що ж це буде? Чергова пральня для відмивання у широкі кишені бюджетних коштів, чи щось дійсно нове, світле, що розвине мистецькі процеси.

Даємо дві точки зору.

“Погоджувальна рада парламенту включила до порядку денного розгляд симуляційного законопроекту №5491 “Про Український культурний фонд”.

Що ж тут “чорного”? Хіба погано, що буде ухвалено закон, за яким нібито створять спеціальний фонд для грантового фінансування культурних проектів?

Закон, який ретельно виписували в стінах Адміністрації Президента придворні реформатори та який заплутано тлумачить у планових інтерв’ю міністр культури Нищук.

Навіть ім’я першої леді країни стоїть першим у списку зачинателів Закону про культурний фонд. Ціла когорта депутатів від влади та при владі поспіхом під ялинку – у розпал нічних бюджетних баталій – поспішають стати авторами культурного законопроекту й терміново його зареєструвати?  То чи не доводить значущість та нагальність даного закону таке поважне “лоббі культури” ?

Але Диявол, як завжди, причаївся в деталях. І зараз, хижо усміхаючись, вичікує, помітять його чи ні.

Справа в тому, що законопроект 5491 “Про культурний фонд України” не є самостійним твором депутатів, що вказані як його ініціатори на сайті парламенту.

Більше того, цей проект навряд чи й з’явився б на світ, якби не зусилля громадських активістів і багатьох моїх однодумців у культурному середовищі та небайдужих до майбутнього нашої країни депутатів ВР, які рік тому внесли в Парламент інший законопроект, 3597 “Про державний фонд гуманітарного розвитку України” (на сайті ВР).

На відміну від нашвидкуруч зверстаної владної версії, він пройшов декілька громадських обговорень, був розглянутий незалежними експертами та бізнес-асоціаціями.

Наша ціль була цілком конкретною: створити в Україні механізм фінансування проектів культури, спорту, освіти та інших гуманітарних галузей за рахунок того бізнесу, який створює продукти, які можуть викликати залежність і в наслідок цього шкодити людині. А саме, за рахунок операторів азартних ігор, виробників тютюну та алкоголю, до яких ми пропонували застосувати спеціальний механізм відрахувань – внесок соціальної лояльності.

Ми не винаходили велосипед, а взяли за основу аналогічні реформаторські гуманітарні закони Великої Британії та Естонії, де подібна модель не просто працює, а приносить протягом двох десятиліть конкретні культурні й репутаційні дивіденти та економічні результати.

Зрештою, це ж справедливо, коли бізнес, який за посередництва власного продукту знижує якість людського життя, за власний рахунок оплачує створення такої ж привабливої культурної та спортивної альтернативи на противагу звабливому шкідливому продукту – заходи, що якість життя особистості та суспільства підвищують та відновлюють.

Щоб в Україні не тільки мов гриби виростали яскраві лотерейні “палаци”, а й розвивалися заклади культури. Щоб підлітки могли не лише розважатися дешевим пивом чи цигарками, а й займатися спортом у сучасних, облаштованих залах.

Але коли мова зайшла про розподіл коштів цієї грально-тютюново-алкогольної гідри, наш проект № 3597 “Про державний фонд гуманітарного розвитку” наразився на шалений спротив. Його піддали вівісекції, вилучили всі важливі органи (головне, той-таки механізм внеску соціальної лояльності та тотальний контроль громадськості), муміфікували – і зробили проект № 5491. Згідно з ним, фінансувати культурні проекти (і лише культурні, про інші вже не йдеться) мають з державного бюджету під пильним керівництвом Міністерства культури.

Тобто, власне так, як це й відбувається сьогодні – коли з того самого бюджету, що має фінансувати оборону України та соціальні зобов’язання держави перед громадянами, за залишковим принципом вичавлюють копійки на культуру. Й у підсумку Україна стабільно входить до десятки європейських країн з найгіршими показниками соціальних хвороб у Європі.

Для чого ж потрібна ця імітація реформ, та ще й з превеликою помпою?

Власне, відповідь вже зрозуміла. Мені говорили, що коли я почала “зазіхати” на гроші азартного бізнесу, то доля моя як керівниці “Мистецького арсеналу” була вирішена. Й це пророцтво таки справдилося в липні цього року.

Ті, хто нині контролює лотерейний бізнес, постійно лобіює зниження оподаткування для нього й прагне легалізувати всю гральну індустрію цілком, звичайно, не має жодного бажання “ділитися” заробленим із митцями, спортсменами чи вченими.

Ну а відповісти на конкретне питання “Хто ці люди?” ви можете самостійно. Треба лише подивитися, які урядовці та нардепи є найбільш активними прибічниками повернення казино на вулиці країни. І виявити, що пан Володимир Гройсман, тільки-но опинившись на посаді прем’єра, зареєстрував у ВР ретельно пропрацьований на базі БПП законопроект про легалізацію грального бізнесу.

У продовження теми лобізму: пан Микола Княжицький, голова Комітету ВР з питань культури і духовності (і прихильник проекту 5491), а також його колежанка депутатка Ірина Подоляк чомусь теж хотіли знизити регуляторне навантаження на виробників пива. Що, процитую ініційовану ним норму, “матиме позитивний вплив на здоров’я населення“. 

За умов політичної підтримки “пивка”, цигарок,”одноруких бандитів” та з, іншого боку, “культурного фонду”, який від цих бандитів не отримуватиме ані копійчини, проект №5491 має великі шанси бути ухваленим.

Думаю, що більшість народних депутатів не вивчатимуть деталі та історію цієї фейкової реформи. Вони побачать, що проект цей просувається владою. Вони зважать на те, що патронує законопроект перша леді, що в парламенті на його боці виступають інші впливові жінки БПП ― Ірина Геращенко та Ірина Луценко (теж прихильниці легалізації азарту та легко життя для виробників пива). Багато депутатів не захоче ні з ким сваритися й може проголосувати за це відверте лобістське ошуканство. Так вони підіграють владі в її спецоперації проти культури.

Але здаватися зарано.

Я прошу тих депутатів, хто має в собі сили чинити спротив політичному тиску, відкликати чи не голосувати найближчого парламентського тижня за законопроект 5491 “Про культурний фонд України”. Адже він не просто нахабно імітує реформу, ховаючи корупцію під гаслами підтримки культури, але він блокує більш виважену та пророблену ініціативу, яка базується на кращих європейських зразках, та консервує можливість розвитку української культури на багато років вперед.

Потрібно сказати “ні” кулуарним договорнякам та ручним рішенням, які високопосадовці спускають у парламенті з барською відмашкою “голосувати швидко, одноголосно й беззаперечно”.

Я прошу – зверніть увагу і підтримайте законопроект 3597 “Про державний фонд гуманітарного розвитку України”, який стояв у порядку денному цієї сесії і до якого черга так чомусь і не дійшла. Причина очевидна.

Якщо сьогодні цього не зробити, ми ще довго будемо слухати з телевізорів порожнє словоблуддя про важливість культурної дипломатії та культури для перемоги в гібридній війні. А насправді – українські митці, культурні діячі, спортсмени й науковці знову матимуть принижуватися перед начальниками всіх рівнів, щоб отримати копійчини з державних замовлень. І замість вільного повітря українці знову матимуть дихати випаровуваннями задушливих чиновницьких комор.

А ми надто добре знаємо, що розплата за інтриги та жадібність тимчасових мешканців цих комор є неминучою.

Наталя Заболотна, приватна галеристка УП

“Продавщиці сучасного мистецтва” відразу відповіли Міністр культури України Євген Нищук і народний депутат Ірина Подоляк, статтю якої на УП, варто навести повністю:

“На засіданні Національної ради реформ, було схвалене рішення про створення Українського культурного фонду. Над текстом цього законопроекту працювали з грудня 2015 по лютий 2016 як відомі представники творчих, експертних середовищ, так і народні депутати, працівники Адміністрації президента та Міністерства культури.

Структура і концепція створення Фонду проста, прозора і зрозуміла: його діяльність буде фокусуватися виключно на культурі та мистецтві, доступ до фінансування матимуть як окремі особи, так і державні чи не державні інституції.

Фонд є самостійний у прийнятті рішень, відбір проектів для реалізації здійснюється виключно висококваліфікованим експертним середовищем.

Запропоновано особливу систему управління Фондом, яка забезпечуватиме збалансованість політики та прозорість діяльності Фонду. Очікуваним є формування високої довіри до Фонду потенційних донорів і меценатів.

Не запроваджується використання платежів соціальної лояльності з боку бізнесу та нема втручання у бюджетний перерозподіл акцизного податку, що суперечить як Податковому, так і Бюджетному кодексу.

Крім наповнення Фонду з бюджету, пропонуються добровільні внески фізичних і юридичних осіб, у тому числі нерезидентів України; інші джерела, не заборонені законодавством. Така модель є у багатьох країнах.

До слова, моделей, відмінних від Британської, є багато і вони працюють.

State Culture Capital Foundation (Latvia) – Формується за рахунок:1) коштів Державного бюджету отриманих від загальних доходів у розмірі, зазначеному в щорічному законі про державний бюджет; 2) подарунків та пожертв від осіб, у тому числі іноземних осіб, та іншої фінансової допомоги; і 3) доходи від господарської діяльності Фонду.

Fund for the Promotion of Creative Activity (Poland) – Фінансується за рахунок державного бюджету і добровільних внесків.

Public Fund for Cultural Activities (Slovenia) – Фінансується державою з так званого “євро бюджету”)

Administration of the National Cultural Fund (Romania) – Фінансується з державного бюджету, через Міністерство культури. Отримують дохід також від продажу продукції, міжнародних грантів, пожертвувань, спонсорства, інших доходів.

The Netherlands Foundation for Visual Arts, Design and Architecture – фінансується Міністерством освіти, культури та науки, але це автономний фонд, який приймає свої рішення самостійно.

Dutch Foundation for Literature – фінансується Міністерством освіти, культури та науки.

Фонд культури сприятиме розвиткові сучасних напрямів культурної та мистецької діяльності, передбачатиме експертний відбір, фінансування та моніторинг виконання проектів, стимулюватиме розробки сучасних програм і проектів (ініціатив) у сфері культури і мистецтва, підтримку реалізації міжнародних проектів.

Він також сприятиме збереженню національної культурної спадщини України за рахунок підтримки інфраструктурних проектів, фінансуватиме мистецькі дебюти та розвиток молодих митців, інших діячів культури, у тому числі за рахунок надання їм стипендій та індивідуальних грантів. Підтримуватимуться міжнародні проекти у сфері культури та мистецтва.

Фонд підзвітний Міністерству культури та громадськості, що є абсолютно логічним.

Оскільки суттєвим і таким, що потребує особливої пильності є розподіл в тому числі і бюджетних коштів, немає суперечності у тому, що громадськість буде брати участь у діяльності Наглядової ради – тяжіємо ж бо до прозорості в культурному діалозі і до регулярного міжнародного аудиту, який теж передбачений?

Міністр культури делегує 2 осіб до Наглядової Ради і призначає Голову Фонду, обраного з трьох, запропонованих Наглядовою радою кандидатів. На цьому вплив Міністерства закінчується.

З текстом законопроекту №5491, де прописаний також алгоритм функціонування і формування Наглядової ради, Дирекції фонду можна ознайомитися за посиланням на сайті ВР України.

Безсумнівно, цей закон не ідеальний і може бути доопрацьований між читаннями.

Законопроект пані Наталії Заболотної теж має право на існування, як будь-які інші цінні законопроекти, з якими до нас звертаються різні середовища.

Пані Заболотна, хоч і не є суб’єктом законодавчої ініціативи, зуміла, використовуючи свій очевидний управлінський талант, зібрати буквально за кілька днів підписи депутатів практично усіх парламентських груп і фракцій, включно з Опоблоком (можна тільки уявити, як депутати підписували цей об’ємний законопроект, який навіть не читали), і така енергія не може не захоплювати.

Однак, нам пропонують створення монструозної структури, яка перебирає функції кількох міністерств і руйнування принципів податкової і бюджетної політики держави. Про це я зауважувала ще у листопаді 2014 року, але ж наші проекти, то як наші діти, і міняти їх ми не хочемо – любимо такими, які вони є.

Що ж, так урочо презентований запрошеним до Арсеналу минулого року гостям проект пані Заболотної теж має всі шанси бути розглянутим у залі ВР.

Тому, як підсумок, пропоную усім, хто зосереджений на відверто маніпулятивній, емоційній, особистісній і тому не завжди об’єктивній критиці законопроекту про Український культурний фонд сховати персональні амбіції, минулі образи, стишити агресію, відмовитися від інтриг, а спокійно працювати, не виснажуючи власну психіку конспірологічними теоріями змов і не ображаючи людей. Якщо ми очікуємо респекту від когось, то мусимо своєю чергою демонструвати респект.

Сродна праця знайде кожного, а у пантеоні діячів української культури місць вистачить для всіх героїв і героїнь.

Ірина Подоляк, заступник голови комітету з питань культури і духовності ВРУ

Коментар редактора журналу “Музеї України” Віктора Тригуба:

-Там, де починаються ігрища довкола чергових мільйонів гривень, виділених з держбюджету, під якусь незрозумілу структуру з невизначеним законодавчим статусом, невідомою поки що особою, що все те очолить, непрозорим контролем громадськості, нічого нового і ефективного чекати не варто! – зазначив В.Тригуб, – Суть тієї забавки проста – виділяється привабливо велика сума з бюджету, а особливо талановиті кадри почнуть все те розподіляти на свій розсуд. З чітко обумовленими відкатами. То для чого створювати чергову пральню? Всі потрібні структури у державі є. Хай нормально працюють! А стихія НЕДЕРЖАВНИХ фондів, то зовсім інша і далека від держбюджету тема!

Я теж думаю, що створювати чергового бюджетного паразита у країні, що воює, не треба!

Краще направте гроші на Оборону! Підтримайте бійців на передовій!

Аліна Давиденко, студентка університету “Україна”

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s